Марина Штефуца – Абетка кохання

Абетка кохання

…А_стральне тіло но́чі пахне звабою…
…Б_ лизьки́й зв’язок між нами – соло ніжності…
…В_івтр жаги… за вазою з кульбабою…
…Г_ убами розчиняємось у вічності…

…Ґ_раалі мрій у стані невагомості…
…Д_аремно, що до неба дві молитви ще…
…Е_фект утіхи? Геть усі умовності!
…Є_ в мене ти… для чого жінці прізвище?

…Ж_иття нове́ у лоні? Стану мамою?
…З_ ірки́ – експерти сфери передбачення…
тИ_ окропи волосся, стегна магмою…
…І_ щастя оціни інтимне значення…

…Ї_ ство́ бо для закоханих облещення…
…Й_ мовірно, душі скріплені липучками…
…К_краплина поту, ніби спільне хрещення,
…Л_ ишається формальність із обручками…

…М_ожливо, ласка – тільки релаксація…
…Н_ а спи́ні жваво видряпай автографи…
…О_свідченню сприяє декорація –
…П_ підсвічники та ті́ней ієрогліфи…

…Р_ укою прихили одну галактику…
…С_ кажи, де серце місяця казкового…
…Т_ремтіння вій породжує романтику…
…У_  келихи налий вина медо́вого…

…Ф_ антазії вливаються у пестощі…
…Х_  мільні ми… Стільки м’якості у дотиках…
…Ц_ ілунки непідробні, зайві лестощі…
…Ч_ уттєвості сприяє бліц-еротика…

…Ш_ аліємо… напруги коронація…
…Щ_е трохи і екстаз накриє крилами…
…Ю_нацтва на канапі дефлорація…
…Я_  злякано…фарбую кров чорнилами…

 

© Copyright Marina Aldon 2012

Иванна Сабадош – Два медведя

Два медведя

Два медведя с шишками играли,
Ветер пел им песенки свои,
А деревья в небо упирались,
Облаков там толстые слои.

Не было совсем-совсем игрушек,
Правилам учила только мать,
Ели мёд они вместо ватрушек
И ручей любили догонять.

Бережно цветочки поливали,
Так хотелось сказок и чудес!
Два медведя с шишками играли
И казался им спортзалом лес.

Рисунок Иванки Сабадош “Два медведя”, пластилиновая аппликация.

Иванна Сабадош – Ночное (для мамы)


Ночное

(для мамы)
Моя мама очень любит луну

Золотая звёздочка
Просится в мой дом,
А луна, как лодочка,
В мареве ночном.

И окошко – рамочка
Словно для картин.
Сны цветные, мамочка,
Будто пластилин.

Вот бы в небо лесенку!
Облачка б лоскут!
Спой, родная, песенку,
Просто рядом будь.

 

Она сильная и всё сможет

Она сильная и всё сможет

 

Даже с травмой руки и плеча она прямо с больничной койки пошла в школу, чтобы выступить (хотя в это время официально была в больнице, мы просто сбежали). Кружилась голова, болела рука и спина, но она поднялась на сцену и исполнила свою роль, выступала с улыбкой и никто кроме родных не знал, как ей плохо.

 

Все, кому небезразлична судьба девочки, поддержите её, проголосовав за стихотворение “Крылья” по ссылке:

http://pedpresa.com/vote3/2012/09/30/kryla/

Іванна Сабадош – Крила (Крылья)

Крылья

(перевод)

Крылья сшила я большие
С лепестков ромашки нежной,
Будто парус, кружевные,
Словно в птички белоснежной.

Как подняться к небосводу?
Как летать мне научиться?
Может, нужен хвост? Природу
Воспеваю, как певица.

Крылья с мяты и с любистка
Сшила ревностно, как знаю.
Ведь к луне, к каёмке диска,
Полететь дано мечтаю.

Пяточки болят. Так душно.
Луг с травою – шерсть матраца.
Может, мне попрыгать нужно,
От земли чтоб оторваться.

Крылья пышные я сшила
С одуванчиков, как майку.
Долго на спине носила,
Но не слушают хозяйку.

Что ж…. старалась… и чрезмерно…
Даже облачко смеётся…
Самолётом лишь, наверно,
Путешествовать придётся.

 

Крила

 

Я пошила собі крила
Із пелюсточок ромашки,
Білі-білі, як вітрила
І пухнасті, як у пташки.

Як здійнятися до неба?
Як навчитися літати?
Може, хвостика ще треба,
Або просто щебетати?

Я пошила собі крила
Із любистку та із м’яти,
Бо до місяця-світила
Дуже хочеться помчати.

Розболілися вже п’яти
І матуся вже гукає.
Може, варто пострибати,
Бо земля не відпускає.

Я пошила собі крила
З парашутиків кульбаби…
І на спи́ні їх носила,
Та не слухають, нахаби…

Я старалася так ревно
Готувала собі шати…
Літаком лише, напевно,
Доведеться мандрувати.

 

 

Марина Штефуца – До створення світу

До створення світу

Тобою вимірюю дно небосхилу…
Кохання вроста у венозні судини…
Страждання нагадує птаху безкрилу…
Я зліплена з пісні… не з білої глини…
Ударами серця рахую хвилини…
Ховаючи вітру лице за ґардину…
Ніщо не лікує відмерлі клітини…
Ковтати намарно екстракт… аспірину…

Читаю чуття, як апостольську книжку…
Між нами степи, прохолода осіння…
Самотності тінь обнімаю у ліжку…
Трима на землі тільки сила тяжіння…
У но̀чі колапс і… нервове тремтіння…
Всі виміри рву, пересилюю втому…
Кремую світлини, вдихаючи тління…
Та пам’ять, на жаль, не згорає при цьому…

Зірками іду, маю власну орбіту…
Зів’ялого листя вже пригоршні повні…
А місячне коло, сягнувши зеніту…
Не хоче впливати на засоби мовні…
Рефлекси тривоги завжди безумовні…
У затінку сну не топчи мого квіту…
Зі слі́зьми душа витікає назовні…
Кохала ж тебе ще до створення світу…

 

5 жовтня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

*Малюнок авторський “У вічності”, акварель

Підтримайте Іванку!

Підтримайте Іванку!

Нещодавно уперше в Україні Міністерство освіти і науки, молоді та спорту разом з освітнім порталом ПедПРЕСА та з участю творчих спілок, провідних дитячих поетів і митців оголосило Всеукраїнський фестиваль поезії для найменших митців та професійних майстрів римованого слова, адресованого дітям. На електронну скриньку фестивалю надійшло понад 500 листів! Це були й індивідуальні заявки, і групові. Свої вірші на конкурс надсилали не тільки вже визнані дитячі поети, а й ті, хто вперше представляє свою творчу роботу на широкий загал. З-поміж 50000 творів журі відібрало вірш Іванни Сабадош «Крила». Він потрапив до десятки кращих творів дітей у віці до 10 років. До речі, вона наймолодша учасниця у цій категорії і єдина з Закарпаття.
Просимо усіх підтримати юну поетесу. Проголосувати за неї можна за посиланням:
http://pedpresa.com/vote3/2012/09/30/kryla/, або набравши в Google пошукову фразу ПедПреса. Зверху сторінки з’явиться табличка. Натискаємо «Конкурси», потім «Вірші дітей до 10 років», після цього – «Крила», автор: Іванна Іванівна Сабадош, 6 років (друга за списком), «Розгорнути», «Голосувати».
Голосувати за учасників фестивалю можна до 20 жовтня 2012 року.
Спасибі всім, хто віддав свої голоси за Іванку.

Поддержите Иванку!

Недавно впервые в Украине Министерство образования и науки, молодёжи и спорта, вместе с образовательным порталом ПедПресса и с участием творческих союзов, ведущих детских поэтов и художников, объявило Всеукраинский фестиваль поэзии для самых маленьких художников и профессиональных мастеров рифмованного слова, адресованного детям. На электронную почту фестиваля поступило свыше 500 писем! Это были и индивидуальные заявки, и групповые. Свои стихотворения на конкурс посылали не только уже признаны детские поэты, но и те, кто впервые представляет свою творческую работу на широкую общественность. Среди 50000 произведений жюри отобрало стихотворение Иванны Сабадош «Крылья». Он попал в десятку лучших произведений детей в возрасте до 10 лет. Кстати, она самая молодая участница в этой категории и единственная из Закарпатья.

Просим всех поддержать маленькую поэтессу. Проголосовать за неё можно по ссылке:

http://pedpresa.com/vote3/2012/09/30/kryla/ ,

или набрав в Google поисковую фразу ПедПресса. Сверху страницы появится табличка. Нажимаем «Конкурсы», потом «Стихотворения детей до 10 лет», после этого – «Крылья», автор: Иванна Ивановна Сабадош, 6 лет (вторая по списку), «Развернуть», «Голосовать». Голосовать за участников фестиваля можно до 20 октября 2012 года. Спасибо всем, кто отдал свои голоса за Иванку.

Марина Штефуца – Післямова кохання

Післямова кохання

Вдягає мла сукню – одежу черниці…
У сьомому вимірі холодно, схоже…
Стискаю розгублено зорі-верви́ці…
Молюся тихенько… Спаси тебе, Боже…
Розчісує вітер обачно тополю,
Нашіптує п’єси, неначе Сенека…
Звикаю до горя, звикаю до болю,
До думки про те, що ти надто далеко.
І ніч обезлюблена… дуже тривожна,
І місячне люстро ховає обличчя…
На брамі до раю табличка: «Не можна!»
Апостол Павло стереже потойбіччя…
Журба проростає у тло небокраю,
Знеструмлює відчай останню надію…
Ти в іншому світі, я в цьому конаю…
Ні жити, ні вмерти без тебе не вмію…
Поморщена свічка стікає у вічність…
Оголено нерви від недосипання…
В душі зберігаю я втрачену дійсність….
Бо спомини – це післямова кохання…

 

4 жовтня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

*Малюнок Марини Штефуци “Двоє”, акварель