Українці обрали кращих поетів країни

Українці обрали кращих поетів країни

Справжнє свято римованого слова відбулося у столичному Будинку вчителя! На фінальне нагородження з усіх кінців приїхали маленькі і дорослі переможці і лауреати Всеукраїнського фестивалю дитячої поезії.

На юних поетів чекали майстер-класи, де вони могли намалювати ілюстрацію до улюбленого вірша або навчитися правильно римувати. А от дорослі поети, методисти, викладачі, вихователі та фахівці Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту зібралися за круглим столом. Обговорили стан сучасної української поезії для дітей, проблему нестачі літератури в дитсадках та перспективу видання збірки віршів українських дітей.

Учасники другого етапу Фестивалю дитячої поезії отримали дипломи переможців і лауреатів та призи від партнерів з рук співголів фестивалю заступника міністра освіти і науки, молоді та спорту Бориса Жебровського і Григорія Фальковича.

Переможців інтернет-голосування на освітньому порталі ПедПРЕСА особисто поздоровив і вручив подарунки директор видавництва «Педагогічна преса» Олександр Овчар.

Електронні книжки та дипломи від ПедПРЕСИ отримали:

Номінація «Кращий вірш для немовлят» – Клименко Віра Олександрівна, математик-методист із Києва

Номінація «Кращий вірш для дітей віком від 1 до 3 років» – Сердюк Віра Миколаївна, пенсіонерка, смт Любеч, Чернігівська область

Номінація «Кращий вірш для дітей віком від 3 до 6 років» – Турчина Юлія Володимирівна, вчитель-логопед у дитячому садочку, м. Харків

Номінація «Кращий вірші для молодших школярів» – Воронцова Орина Юріївна,учениця 8-Б класу, МЗШ №34, м. Макіївка, Донецька область

Номінація «Кращий дитячий вірш. Діти до 6 років» – Живчик Софія, 5 років, м. Київ

Номінація «Кращий дитячий вірш. Молодші школярі» – Гриб Дар’я, 9 років, учениця гімназії №11, м. Запоріжжя

Поки тривало інтернет-голосування на порталі ПедПРЕСА, за учасників вболівали не тільки їх друзі та знайомі, а й усі працівники видавництва. Кожен мав своїх улюбленців, проте всіх нас вразив вірш «Крила» Іванни Сабадош. Та й не тільки нас. Саме цей поетичний твір отримав найбільше коментарів відвідувачів порталу – 122. Тому ми присвоїли Іванці спеціальну номінацію – «Вибір освітнього порталу ПедПРЕСА».

До останнього боролися за перемогу у голосуванні на порталі ПедПРЕСА ще дві учасниці в категорії «Молодші школярі». Ксенію Попович від перемоги відділяє всього 8 читацьких голосів. Тому ми нагородили її спеціальним призом у номінації «Воля до перемоги».

Справжнім відкриттям для нас став іще один учасник голосування – Антон Кармаза. Хлопчик має талант не тільки до римування, а ще й до музики. Тому Антон отримав від порталу ПедПРЕСА спеціальний приз у номінації «Багатогранність таланту»!

До свята поезії приєдналася і газета для школярів «Клякса». Відвідувачі сайту газети обрали свою переможницю – Аліну Сєвєрську. Учениця одеського ліцею №24 отримала у подарунок сертифікат на передплату газети. Крім того, її вірш опублікують на сторінках видання.

Нагадаємо, фестиваль для найменших митців і професійних майстрів римованого слова, адресованого дітям Уперше в Україні Міністерство освіти і науки, молоді та спорту разом з освітнім порталом  ПедПРЕСА та за участі знаного українського дитячого поета Григорія Фальковича, провідних дитячих поетів і митців.

Протягом чотирьох місяців на електронну скриньку фестивалю надійшло понад  500 листів! Це були й індивідуальні заявки, і групові. Свої вірші на конкурс надсилали не тільки вже визнані дитячі поети, а й ті, хто вперше представляє свою творчу роботу на широкий загал.

 

Джерело:

http://pedpresa.com/blog/ukrajintsi-obraly-kraschyh-poetiv-krajiny.html

Борис Жебровський: «Дорослі мусять читати дитячі вірші, в них сповіді живих душ»

У Київському міському Будинку учителя відбувся заключний етап Всеукраїнського фестивалю дитячої поезії

 24 жовтня у Київському міському Будинку учителя відбувся заключний етап Всеукраїнського фестивалю дитячої поезії. Він  включав у себе виставку дитячих робіт – ілюстрацій до віршів, проведення майстер-класів, засідання круглого столу, ярмарку-виставку дитячої літератури та церемонію нагородження лауреатів і переможців фестивалю.

 

Нагадаємо, що Всеукраїнський фестиваль дитячої поезії, організаторами якого виступили МОНмолодьспорту та Національна спілка письменників України, проводився з метою відновлення у суспільстві та дитячому середовищі інтересу до поезії, активізації творчого потенціалу дітей, виявлення і розвитку талановитих дітей дошкільного віку та молодших школярів, популяризації кращих вітчизняних творів та сучасних авторів, поповнення фондів дошкільних та шкільних бібліотек зразковими сучасними виданнями та поетичними творами.

 

Під час першого, відбіркового етапу, що тривав з 14 травня до 10 вересня 2012 року, на електронну скриньку фестивалю було надіслано понад 500 листів від учасників. Переможці обиралися шляхом голосування за кращих номінантів на освітньому порталі ПедПРЕСА та за рішенням журі у 3 категоріях.

Процедуру нагородження лауреатів і переможців номінацій провели:    директор   видавництва  «ПЕДАГОГІЧНА ПРЕСА» Олександр Овчар та співголови оргкомітету Фестивалю – заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Борис Жебровський  і  поет, член Національної спілки письменників України, член  Українського комітету Міжнародного ПЕН-клубу Григорій   Фалькович.

 

Спонсорами у фестивалі виступили видавництва: «ПЕДАГОГІЧНА ПРЕСА»,  «СОЛОМІЯ МЕДІА ПЛЮС», «РАНОК»,  «ЗІРКА», «СВІТИЧ», «ОСНОВА», «ВЕСЕЛКА», дитячі журнали «ПІЗНАЙКО», «КОТЯ», «МАЛЯТКО», «ЗРОСТАЄМО РАЗОМ»,  газета для школярів «Клякса».

Заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Борис Жебровський привітав лауреатів конкурсу та наголосив на важливості проведення таких  заходів. «Це надзвичайно чудово, коли дітей з ранніх літ привчають любити і читати поезію, починаючи від звичайних віршів для дошкільнят і закінчуючи українською класикою. Це сприяє всебічному розвитку дитини та спонукає її до власного творчого самовираження», – сказав заступник Міністра.

Також він зазначив, що Всеукраїнський фестиваль дитячої поезії – це чудова можливість для обдарованих дітей з віддалених регіонів проявити себе та свій талант на всю Україну.

 

Під час урочистостей для учасників заходу та лауреатів фестивалю виступила Заслужена артистка України, співачка, поет і композитор Леся Горова, переможець Всеукраїнського фестивалю 2011 року «Колискова пісня» Добрицька Олена,  хоровий  ансамбль юних студентів факультету музичного мистецтва Київської дитячої академії мистецтв.

 

Окрім цього, найменші з учасників фестивалю представили присутнім свої твори у власному виконанні.

Наприкінці Фестивалю Борис Жебровський процитував слова із вірша шестирічної   Іванни  Сабадош: «Я пошила собі крила…». Як це символічно!  Нам всім не завадило  б пошити  собі крила…

Я пошила собі крила

Із пелюсточок ромашки,

Білі-білі, як вітрила,

І пухнасті, як у пташки.

Як здійнятися до неба?

Як навчитися літати?

Може, хвостика ще треба,

Або просто щебетати?

Я пошила собі крила

Із любистку та із м’яти,

Бо до місяця-світила

Дуже хочеться помчати.

Розболілися вже п’яти,

І матуся вже гукає.

Може, варто пострибати,

Бо земля не відпускає.

Я пошила собі крила

З парашутиків кульбаби…

І на спи́ні їх носила,

Та не слухають, нахаби…

Я старалася так ревно,

Готувала собі шати…

Літаком лише, напевно,

Доведеться мандрувати.

Іванна  Сабадош, 6 років

Джерело:

http://mon.gov.ua/ua/actually/962-boris-geebrovskiy-dorosli-musyat-chitati-dityachi-virshi,-v-nih-spovidi-geivih-dush

Марина Штефуца – Молитва за коханого (Молитва за любимого)

Молитва за коханого

 

Небо зіжмакане. Ту́га – підшкірно…
Му́ка затьмарює місяця край…
Господи, про́шу… благаю покірно:
Радості щирої лю́бому дай,

Випрями сірі спіралі-стежини
Та, наче сни, розчини міражі,
Щастя введи у венозні судини…
Миром наповни криницю душі

Не відверни… світле вічне величчя,
У коловерті журби не покинь…
Сльози зітри рукавом із обличчя,
Кислі, як вишні, гіркі, як полин…

Безвісти зорі зникають… одначе…
Боже, за іспити вдячна Тобі…
Ти облаштуй долю милому краще…
Я же не про́шу нічого собі…

 

Молитва за любимого

Скомкано небо. В нём – фресок тревога.
Капает дождик на лунный янтарь.
Господи милый, прошу я немного:
Счастья, удачи любимому дай…

Мира, добра на душевном причале
Ты ниспошли ему птицей, молю.
И охраняй от беды и печали.
Пусть его любят. И я ведь люблю.

Радостью чистой глаза пусть искрятся,
С ним пребывай… И спаси, обогрей…
Пусть все мечты его в жизнь воплотятся,
Нет никого мне на свете родней…

Плачет душа постмолитвенной песней,
Он – самый лучший! Храни Ты его…
И от врагов огради и болезней…
Я ж для себя не прошу ничего…

 

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Штефуца – Вірю

Вірю

 

Вірю у цноту кохання земного,
Вірю, тривога розріджує кров.
Хвора душа байдужіє до всього,
Є у ній ти і всесвітня любов.

Вірю, веселка – це посмішка неба,
Вірю, що сонце – це Божий вогонь.
Знаю, мені доторкнутися треба
Ніжно вустами до рідних долонь.

Вірю, що мла з потойбіччя корінням.
Вірю, веде до світанку струмок.
Чую, диктуєш усі сновидіння
Тихо на вухо, неначе пророк.

Вірю, зірки глянцювати нелегко,
Вірю, що їм не страшний буревій.
Важко, коли ти від мене далеко,
Біль пагінці ампутує із мрій.

Вірю, що серце від суму не в ритмі,
Вірю, без тебе зупинено час.
Ти, наче хресне знамення в молитві,
Нині, навіки-віків, повсякчас.

 

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

Ивана Сабадош – Пластилином рисую осень

 Пластилином рисую осень

Пластилином рисую осень,
Помогать даже мама рада.
Небу холодно очень-очень
Может, солнце другое надо?

Пластилином рисую горы,
На берёзах, дубах накидки,
Как избушечки – мухоморы,
А дороги лесные – нитки.

Пластилином рисую утро,
Но туманы мои цветные.
Ветер тихо поёт как будто
Мне на ухо стихи чужие.

Иванна Сабадош – Я Пегаса хочу!

Я Пегаса хочу!

 

Я Пегаса хочу большого,
Полетать среди звёзд мечтаю,
Вороного хоть, хоть гнедого,
Мы б догнали с ним птичью стаю.

Я Пегаса хочу. Ну, очень!
Чтоб парить где-то над лугами,
Не была б нам помехой осень,
Солнца луч принесли бы маме.

Я Пегаса хочу! Мне надо!
На руках нас качал бы ветер!
Подошёл бы мне даже пони,
И любой даже конь на свете!

 

Марина Штефуца – Я гiмн любовi

Я гiмн любовi

 

Я гімн любові, скрипка Страдіварі,
Ти – смик і всіх утіх діапазон.
Твої два сонця – щирі очі карі,
До них молюся, наче до ікон.

Можливо, ноти спалені дощенту,
На партитурі срібні краплі сліз,
Моє волосся – струни інструменту,
Торкнися ненавмисно русих кіс.

Готова бути камерним оркестром,
Терпіти біль і рани на спині;…
Солодку пісню пристрасті, Маестро,
Виконуй енергійно на мені;…

Темп обери та рівні інтервали,
Чуттєва гра майстерна до снаги…
Відчуть у лоні я жадаю шквали
Твоєї граціозної жаги.

 

© Copyright Marina Aldon 2012

Іванна Сабадош – Коли виросту велика

Коли виросту велика

Коли виросту велика,
Посаджу на небі квіти,
Щоб дорослі усміхались
І усі маленькі діти.

Коли виросту велика,
Вітер слухати навчуся,
Щоб раділа дуже мама
Та старесенька бабуся.

Коли виросту велика,
Зупиню дощі у лузі,
Щоб додому йшли спокійно
У негоду вірні друзі.

Коли виросту велика,
Поведе в світи стежина,
Я змайструю крила часу,
Щоб гордилася родина.

Коли виросту велика,
Розфарбую зорі срібні.
Будуть люди всі щасливі
На планеті нашій рідній.

 

 

Марина Штефуца – Сто хвилин надії

Сто хвилин надії

(3D, у техніці розчинення. У тексті міститься розчинений вірш та однослівний багаторим)
1.
ти – серця ноти, звуки, крил метафора,
душі порив, анґіна, крик амбітності,
уламок щастя, муки, долі а;мфора,
сни, зрощені на стінах арки вічності…
чужі? ні, рідні, руки, певно, янгола
під ранок на колінах… хочуть ніжності…

а небо – хмар гектари перемірює…
вуста тремтять нервово… в невагомості…
дівочі марні чари? потяг… вірю, є!
мла дише загадково… гра свідомості?
густа трава Стожари нам затінює…
лоскоче гарячково ніч умовності…

тло світу – ризи Отчі нефарбовані…
клітин ядро шукаю… мить напруження …
із мрії ви;тік ночі… ми розковані…
сто вимірів до раю, піку збудження…
хвилин піщані очі неціловані
надії повертають про одруження…

2.
Розчинений вірш:
ти – серця ноти, звуки,
душі порив, анґіна,
уламок щастя, муки,
сни, зрощені на стінах…
чужі? ні, рідні, руки
під ранок на колінах.

а небо – хмар гектари,
вуста тремтять нервово…
дівочі марні чари?
мла дише загадково.
густа трава Стожари
лоскоче гарячково.

тло світу – ризи Отчі…
клітин ядро шукаю…
із мрії ви;тік ночі,
сто вимірів до раю…
хвилин піщані очі
надії повертають.

3.
Однослівний багаторим:
ти
душі
уламок…
сни
чужі
під ранок…

а
вуста
дівочі
мла
густа
лоскоче.

тло
клітин
із мрії…
сто
хвилин
надії…

© Copyright Marina Aldon 2012

PS Нічого особистого

 

Марина Штефуца – Лист iз потойбiччя

Лист iз потойбiччя

 

(3D, у техніці зіставлення, у поезії розчино два окремі вірші)

Словоточить душа, у безодні холодного Всесвіту…
Півстрофою печальною імітую церковні музи;ки…
Я тобі вже чужа… і веду зі світлиною бесіду
За стіною астральною… мла нанизує дощ… на осики…

Пи;шу вперше листа… Не суди за негадане рішення….
Помагає Верни;гора розставляти трикрапками зорі…
Ми у різних містах… Це і перше, й останнє освідчення…
Не зустрітись у вимірах… Осягни букви-сльози прозорі…

Обпліта чорна цвіль однотонне рядно неба вічного,
Стежку вітру-гонителю застеляють цупкі виногради…
Як забути про біль? Згубні муки кохання трагічного…
Поясни, Вседержителю, чи існує життя після зради?

1.
Словоточить душа
Півстрофою печальною…
Я тобі вже чужа
За стіною астральною…

Пи;шу вперше листа…
Помагає Верни;гора…
Ми у різних містах…
Не зустрітись у вимірах…

Обпліта чорна цвіль
Стежку вітру-гонителю…
Як забути про біль?
Поясни, Вседержителю…
2.
У безодні холодного Всесвіту
Імітую церковні музики…
І веду зі світлиною бесіду…
Мла нанизує дощ… на осики…

Не суди за негадане рішення –
Розставляти трикрапками зорі…
Це і перше, й останнє освідчення…
Осягни букви-сльози прозорі…

Однотонне рядно неба вічного
Застеляють цупкі виногради…
Згубні муки кохання трагічного…
Чи існує життя після зради?

PS Нічого особистого

© Copyright Marina Aldon 2012