Стасик Матей – Ведмідь і сова

Ведмідь і сова

байка

Раз купив Ведмідь лопату,
Та пішов свій сад сапати…
Так сапав, що сили втратив,
І на золото натрапив.

Це побачила сусідка,
Названа ведмедю тітка,
Скарб весь оком охопила,
В серце заздрість підступила.

І наблизилась хитренько,
І промовила скоренько:
-Якби я знайшла (знітилась),
То б з тобою поділилась

А ведмідь мовчав, мовчав…
Потім сильно закричав
-Що ж це, тітко, за слова,
В тебе ж мудра голова!

Я б так само все з робив.
Скарб з тобою розділив.
Забирай же половину.
Кращу побудуй хатину.

Будеш жити, не тужити
І нічого не робити,
Довго спати і гуляти
Та поради всім давати.

Розізлилася сова
-Цього мало й на дрова!
Не куплю я навіть лійки
За такі малі копійки.

Дай мені ще трошки більше
І тобі не буде гірше!
Ти же знаєш свою тітку,
Добросовісну сусідку.

-Добре, ось… бери ще трішки,
А в придачу меду діжку.
Будеш точно краще жити,
Чай солодкий тільки пити

-Дуже дякую, сусіде,
Але знаєш, так не піде…
Дай іще… Усе віддай!
Ти прославиш рідний край!

Тут ведмідь вже побурів,
Почорнів і побілів
Мало з лавки не упав
І сердито їй сказав:

-В тебе жадібна душа!
Не дістанеш ні гроша!
Бо ти надто знахабніла,
Все забрати хотіла…

Не проси більш же нічого,
Не жадай добра чужого!
Забирай мою лопату
І сама іди сапати!

Тож потрібно, любі друзі,
Гарно жити в дружнім крузі.
Не жадній, не вимагай,
Зовсім заздрощів не май.

коментарів: 3

  1. Надія з першої школи написав(ла):

    Файна байка! Хотілося б більше про автора дізнатися.

  2. Надія з першої школи написав(ла):

    И картинка до байкы дуже файна.

  3. Надія з першої школи написав(ла):

    А сама байка про мою сусідку. Точний портрет. 12 балу авторови!

Залишити коментар