Стасик Матей – Коза

Коза

байка

Їде в потязі коза,
Дуже модна дереза…
Біля неї бегемот
Розкриває повний рот…

Він козі набрид вже, видно,
Тож промовила єхидно:
-Ти потворний, бегемоте!
Випий соку чи компоту.

Але він все ігнорує,
А коза ще більш нервує.
-Слухай, кізонько руда,
Симпатична, молода…

Зараз прийде провідник…
Без квитка ти мандрівник…
Він же викине тебе
Із двадцятого купе.

-Нащо мене виганяти ?
Довезуть нехай до хати…
Поки вони говорили
Контролери проходили…

Й ось питає чоловік
(Старкуватий вже на вік)
-Ви квиточки покажіть,
Куди їдете скажіть?

Враз коза заметушилась,
Дуже-дуже зажурилась…
Бегемот сидів спокійно
І в вікно дивився мрійно.

Прийшла з чаєм провідниця.
Він здригнувсь:
-Це молодиця!
Провідник їй каже:
-Ні!
Чай налийте лиш мені!

-На здоров’ячко, колего!
Щось робить з козою треба!
-Хай сидить. Не йти ж їй пішки…
Непорядна вона трішки.

Зараз ми їй пробачаєм,
Але вдруге вже впізнаєм.
Беріть приклад з бегемота,
Хоч і відкриває рота,

Вигляд в нього не важливий:
Вуха довгі, невродливий…
Та важлива доброта,
Чеснота, щирість, простота!