Стасик Матей – свиня і корова

свиня і корова

байка

дуже скаржилась корова,
що малі у неї брови
та що вже така стара,
що не має молока.

бачить йде собі свиня:
– ой яка гладенька я!
тільки сік і воду п’ю
і розваги всі люблю!

здивувалася корова:
– як це? глянь мені на брови…
не збагну… чом не ростуть?
підскажи, прошу, як буть!

а свиня їй промовляє:
трохи лінь гуляти гаєм…
барабанить дощик дрібно…
але схуднути потрібно…

на дієті я… страждаю…
лиш цукерочки вживаю.
фрукти й овочі не їм.
бо не вміщуся у дім.

– ой розумна, свинко, ти!
тут мудріших не знайти!
та скажи, мені як жити?
як же брови відростити?

так хочу омолодитись
і, звичайно, всім любитись!
бути гордістю держави,
в промінцях купатись слави…

– слухай дам тобі порадку,
рви собі повіки зранку…
брови будуть відростати,
зможеш гарною ти стати!

не забудь одне лишень:
їж цукерки кожен день!
щоб моднішою здаватись,
слід кросівочки придбати, –

вихвалялася свиня:
–  я змінила все вбрання!
схудну скоро, от, побачиш,
не люблю життя собаче…

буду дуже фігуриста
одягну разок намиста!
всі із заздрощів впадуть.
бо дієт не знають суть!

проходжався поруч кінь…
йшов під дерево, у тінь…
і розмову цю почув,
усміхнувся та шепнув:

–  льохо, що таке воркочеш,
іншим голову морочиш,
ти й мене вже погубила,
шкіру й кісточки лишила.

слухав я твою дурницю!
їв овес собі, травицю
й був, як справжній слон товстий…
а тепер – як кліщ худий!

варто думати завчасно,
не всіх слухать одночасно.
знай же вибрати пораду
і прийняти все до ладу.