Стасик Матей – Вовк і Лис

Вовк і Лис

байка

Йдуть голодні вовк і Лис
Через поле, через хмиз…
М’яса вже три дні не їли,
Дуже-дуже зголодніли.

Обізвався раптом Лис:
– Як зробить собі сюрприз?
Хочу м’яса, хочу сала!
Ну, де вдача моя вдала?

Каже Вовчик: – Сил вже мало…
Утекло десь наше сало…
Підем разом у село,
Є там їжі «джерело».

Голод, братику, не тітка!
Нас трава харчує, квітка…
Кабана знайти потрібно!
На вагу він зараз срібла!

Дуже я люблю свинину
І смачненьку солонину!
Напакуємо в торбину!
Запасемося на зиму!

Я наїмся донесхочу,
Собі щастя напророчу!
А як лопну, то від сміху,
Що таку вже маю втіху!

Час ішов. Зима прийшла…
А розмова ще трива…
Довго Вовк і Лис блукали…
Теревенили, гуляли…

Тільки-но пришли в село,
Аж замерзло джерело…
А свиня у хаті… крик!
З неї вчинено шашлик…

Друзі за боки схопились
І за кісточку побились…
Шкода їм за м’ясо, сало,
Що поживи вже не стало…

Тож не мрійте просто так,
Як той Вовк і Лис-простак…
Треба діяти завжди,
До мети своєї йти!