Петро Попадинець – Є в ритуалі виходу на поле

Є в ритуалі виходу на поле

Є в ритуалі виходу на поле
Поезія висока й потайна.
І землероб, неначе в ореолі,
Пробуджується ранками зі сна.

Він повагом почне з хліва виводить
Під запахи черемхові коня,
Малого сина викличе з господи –
Нехай ворота швидше відчиня,

Бо зачекалась нива палко плуга
(Принишкла і запрагнула зела),
Хоч іноді й закрутить недолуго
Північний вітер холодом зі зла.

Та сонце потім щедрою теплінню
З чола, мов рушниками, витре піт,
Кудись відверне в далі далечіння
Муругий той непроханий політ.

І знов розсіє рясно з високості
Блискітки срібні весняного дня,
А на якійсь з землі пророслій брості
Веселкою у росах засія.

І затремтить від радості довкола
В уяві хлібороба ярина…
Є в ритуалі виходу на поле
Поезія висока й… таїна.