Стасик Матей – Бджола і Муха

Бджола і Муха

Летіла Муха-цокотуха
Й хвалилася, які у неї вуха:
Не як у кота біля сусідського двора,
Не як у лелеки, що літає так далеко,
Не як в мишенятка, що тікає від котятка,
А в неї вуха гарні, великі.
Прилетіла до неї Бджола і кричить:
– Ура!Ура!
– Чого ти кричиш, чого ще не спиш?
– Та хто ж це хоче спати?
Хочу до неба літати!
– Чого це, сестро мила?
– Та бачиш ось, у мене вуха
– Ану стій, – перебила горда Муха…
– У мене вуха гарні, ніжні
– Мої ж найкращі, білосніжні.
Вони ще довго сперечались,
А потім раптом здогадались:
Найбільші ж вуха у Сашка…
В селі таких вже більш нема.
Тож не треба вихвалятись,
Слід добряче посміятись.