Іванна Сабадош – Коли виросту велика

Коли виросту велика

Коли виросту велика,
Посаджу на небі квіти,
Щоб дорослі усміхались
І усі маленькі діти.

Коли виросту велика,
Вітер слухати навчуся,
Щоб раділа дуже мама
Та старесенька бабуся.

Коли виросту велика,
Зупиню дощі у лузі,
Щоб додому йшли спокійно
У негоду вірні друзі.

Коли виросту велика,
Поведе в світи стежина,
Я змайструю крила часу,
Щоб гордилася родина.

Коли виросту велика,
Розфарбую зорі срібні.
Будуть люди всі щасливі
На планеті нашій рідній.

 

 

коментарів: 1

  1. Антон Шумак написав(ла):

    Милая моя зиронька!
    Я очень рад, что ты так красиво и впечатлительно пишешь. Мне особенно понравилось здесь:
    “Когда вырасту большая,
    Остановлю дожди на лугу,
    Чтобы домой шли спокойно
    В непогоду верные друзья”
    Ты такая умница, ты очень любишь своих друзей и готова на всё для них, даже непогоду приостановить..
    Как твоё здоровье, моя любимая Иванечка?
    Я так по тебе соскучился. Выздоравливай побыстрее.
    Ты в школу сейчас не ходишь? Головка не болит?
    Ты прекрасно и рисуешь, и сочиняешь не по-детски мудрые стихи! Ты молодец!!!
    Я очень тебя люблю, моя дорогая Ивушка, моя золотая подружка!
    Твой старенький друг Антон.
    PS: посмотри — http://dorih.ru/?p=11904 — здесь для тебя много смайликов.

Залишити коментар