В дорозі
Гіркотою пахне осінь –
Чи то від болю, чи з жалю,
Що вже на скронях біла просінь,
А я ще все тебе люблю.
Мить весняна вже далеко
Через осінні йду стежки.
“Злети у небо, мов лелека!”-
Запрошують мене пташки.
Хрумтливе листя … Ліс руденький
Жбурляє жмені кольорів,
Здалека чути дзвін тихенький.
Він затишок в душі створив.
Залишити коментар