Синьогори

Слова Івана Калинича

Коли не погляну на сині Карпати,

На ріки, зелені ліси,

Від радості пісню хочу я співати –

Ніде я не бачив такої краси.

Приспів:

Синьогори, Синьогори,

Мов безмежне синє море,

Хто вас бачив, Синьогори,

Не забуде вас ніколи.

Сади там квітнуть попід Синьогори,

Мов писанки села, і рідні міста.

Красуні гуцулки стрункі, чорноброві

Піснями чарують юначі серця.

Приспів:

Там хвилі бурхливі сріблястої Тиси

Велично спливають в далекий Дунай,

Там зіроньки білі духмяних нарцисів

Вінком прикрашають оновлений край.

Приспів

Синевирське озеро

Слова Василя Білича

Там, де сивий вітер пестить полонини,

Де стрімкі потоки стрімко мчать із гір

У гірських долонях зблискує перлина,

Диво дивовижне – мрійний синевир.

Понад берегами у рядах ялиці

Віями пухнастими ніжно шелестять,

А посередині острівець – зіниця

Задивився в небо, де орли летять.

Чистого кришталю в нім води глибокі

Зачарує серце дзеркало блакить

І здається часом, що морське око

Дивиться на тебе тисячами літ.

Чаклунка

Слова і музика Миколи Фенцика

В небі синім сяють зорі мерехтять в імлі.

Срібна стрічка в’ється звором там в далечині.

В пишних травах полонини вітерець спочив,

Чорний полох у долині вечір розстелив.

Сняться серцю цілу нічку синь очей твоїх,

Мила постать не зринає із думок моїх.

Ти мене, мов та чаклунка, кличеш кожну мить

Під берізку що в долині на вітру шумить.

Під берізку білокору, гарну та струнку,

Де тебе зустрів я вперше в житньому вінку.

В небі синім сяють зорі, сяють нам вони.

Сяють серцю щохвилини ген із далини.

Мова

Слова Марини Штефуци

Не раз ми Господа благали,

Щоб зникла геть ворожа мла.

Не раз наш край поневіряли,

Та наша мова й так жива.

Приспів:

Мова, рідна мова –

Гомінкий струмок.

Лине веселкова

Пісня ластівок,

Мова колискова,

Наче сонця світ,

Мово, рідна мово, –

Україні цвіт.

Тортури мучили хоч скільки

Вкраїну дотиком скорбот.

Та мова, як священні ліки

Зцілила змучений народ.

Приспів.

Країна наша самоцвітом

У кожнім серці майорить,

І мова сяє зорецвітом

І не згасає ні на мить.

Приспів.