Михайло Стан – Я – Волноваха

20.01.2015 10:27

104629

 Я – Волноваха

 

Вся Україна в печалі,
А Європа знову мовчить…
“Що з нами буде далі!?” –
Внутрішній голос кричить…

Доки ми будемо терпіти –
Терористи вбивають нас!
Гинуть люди, гинуть діти,
За що?! За Донбас?

За ЛНР і ДНР
Людей сотні повмирали,
Може зрозумієте тепер –
Новоросію самі Ви обрали…

Навіщо стріляти “Градами”?
Та і по кому!? По своїх!
І хоч за це не будете за гратами,
Та це перед людьми і Богом гріх!

Нічого святого у Вас немає,
Нема і Божого страха,
Брат брата вбиває –
#ЯВолноваха …

Зупиніться поки не пізно,
Поки ще є, заради кого…
Подивіться, я прошу Вас слізно,
Бо потім не залишиться нікого!!!

Та усім, усім байдуже,
Що Україна наша гине.
Комусь це вигідно, і дуже,
Вбивати населення невинне…

… Жовтий автобус, сині занавіски –
Від нього лиш одна руїна…
Це не по ТСН погані звістки –
Це розстріляна наша Україна…

 

© Copyright Михайло Стан 2015

Categories: Інші. Tags: АТО, війна, громадянська лірика, Михайло Стан, and Україна. No Comments on Михайло Стан – Я – Волноваха

ВІЙНА. Вірш 64-річного солдата добровольчого батальйону

08.12.2014 16:41

cfujcmvnzs eediba

ВІЙНА

Я вже давно не призивний,
Але іду я у солдати
Бо час настав такий тяжкий,
Що йду за себе воювати.
Іду за тебе генерал,
Що за бабло купив погони,
І це звання в когось украв
Ціною ницості й поклонів.
Що варті твої ордени?
Які висять на жирним тілі.
Радість, хіба для сатани
Або для псів оскаженілих.
Іду й за тебе я, начфін,
Що вчора гроші крав в солдата,
Ти раб мамони і з колін
Тебе ніколи не підняти
Іду й за тебе, липкий мент,
Що став ти мусором відразу,
Але настане той момент
Коли поборем й цю заразу.
Іду й за тебе, лікар, я,
Гнилий шнурок ти Гіппократа,
Бо хата ж крайняя твоя,
І ти не підеш рятувати.
Бо ти за 30 срібняків
Продав ту довідку мерзоті,
І з сорому ти не згорів,
І не повісився на дроті.
Іду за всіх я на війну,
Хто заховався під спідницю,
За вбитих горем матерів,
За молодую удовицю
Іду я за дітей отих,
Яких вже не обніме тато,
Бо вбив його кремлівський псих
Рукою найманця і ката.
І за «Небесну Сотню» йду,
За всіх полеглих на Донбасі,
Бо Україна тут моя
Й сидіти в хаті — не на часі.

Голова Луганської ОДА, Геннадій Москаль звернувся до ЗМІ із проханням опублікувати вірша 64-річного солдата, який нині воює на сході. Цього вірша Москалеві передав сам солдат, бо зараз можливості оприлюднити його він не має.
“1 жовтня, після панахиди за 28 загиблими бійцями у Старобільську, до мене підійшов боєць одного з батальйонів і сказав, що хотів би прочитати вірша, якого нікому раніше не показував, – повідомляє голова Луганської ОДА Геннадій Москаль. – Цьому бійцю 64 роки, звати його Микола. Дуже хочеться, щоб вірш розповсюдили ЗМІ, бо сам Микола немає можливості його оприлюднити. Від себе скажу, що поки в нас є такі солдати, в сепаратистів немає жодних шансів”.

 

Categories: Інші. Tags: громадянська лірика. No Comments on ВІЙНА. Вірш 64-річного солдата добровольчого батальйону

Василь Габорець – Могила січовика

01.06.2013 08:23

Могила січовика

 

За селом, у полі, біля річки
посадив хтось дві стрункі смерічки,
А між ними хрест поклав високий,
Що стояв край шляху одиноко.
Під хрестом виднілась чорна брила
І барвінком вквітчана могила.
Повідали, бо в броні за волю
Січовик поліг там серед поля.
В матері він був одна-єдина
Дорога кровиночка-дитина.
Прийде мати, з горенька поплаче,
Тільки чорний ворон десь закряче,
Та ще тишком-нишком, серед ночі,
Лились рясно слізоньки дівочі.
А як вранці сонечко засвітить,
Запашніють на могилі квіти
Та про мужню душу молодечу
Щовесни там солов’ї щебечуть.

 

© khustlit 2013

Categories: Інші. Tags: громадянська лірика, Карпатська Україна, and хуст. No Comments on Василь Габорець – Могила січовика

Іванка Сабадош – Батьківщина

27.10.2012 14:41

Батьківщина

 

Кожна пташка має пісню
І гора – свою вершину,
Річка – воду чисту прісну,
А людина – Батьківщину.

Має мову кожна раса,
Кожна нація – країну.
Маєм батька ми Тараса
І матусю – Україну.

Кожна квітка має корінь,
Кожна стежка – середину,
Жовте листя має осінь,
А людина – Батьківщину.

Має мову кожна раса,
Кожна нація – країну.
Маєм батька ми Тараса
І матусю – Україну.

Кожна зірка має форму
І пшениця – насінину,
Кожна станція – платформу,
А людина – Батьківщину.

Має мову кожна раса,
Кожна нація – країну.
Маєм батька ми Тараса
І матусю – Україну.

 

Categories: Іванка Сабадош. Tags: вірші для дітей, громадянська лірика, and дитячі вірші. No Comments on Іванка Сабадош – Батьківщина

Іванка Сабадош – Україна

27.10.2012 12:49

Україна

 

У барвистім буйноцвітті
Київ зіркою іскриться,
Бо найкраща в цілім світі
Наша рідная столиця.

Мрії небом оповиті
І пісні лунають всюди,
Бо найкращі в цілім світі
Роботящі наші люди.

Ще й пташини перелітні
Знають – тут їхня родина,
Бо найкраща в цілім світі
Наша рідна Україна.

 

Categories: Іванка Сабадош. Tags: вірші для дітей, громадянська лірика, and дитячі вірші. No Comments on Іванка Сабадош – Україна

Іванка Сабадош – Хуст

04.08.2012 09:27

Хуст

Як нарцисове намисто,
Квітне наше рідне місто.
Обіймають його гори,
Прикрашають трав узори.
Рідний край здається раєм,
Навіть Тиса тут співає.

Categories: Іванка Сабадош. Tags: громадянська лірика and дитячі вірші. No Comments on Іванка Сабадош – Хуст

Ярослава Росоха – В Карпатах

02.04.2012 19:25

В Карпатах

 

В який би не ходила край далекий,

Та найкоротший шлях – назад, додому,

Де обіймуть мене живі смереки,

Де викупаюсь в небі голубому.

 

Тут босоніж я по траві ходила,

Заснуть до ранку не давали роси.

Моя тут пісня здобувала крила,

Аби злетіти в світанкову просинь.

 

І в темну ніч, коли бува нелегко,

Палатиме нам верховинська ватра.

Хай буду я від рідних гір далеко,

Та серцем я завжди в своїх Карпатах.

 

 

 

Categories: Ярослава Росоха. Tags: громадянська лірика and пейзажна лірика. No Comments on Ярослава Росоха – В Карпатах

Олена Шарга – Іти в життя

02.04.2012 19:02

Іти в життя

 

Так! Треба йти.

Іти і не зламатись.

І бути завжди сильною в житті.

Упасти – потім швидко-швидко встати.

Бо можна і спіткнутись на путі.

А я слаба!

Така як павутина,

Коли завіє вітер – упаду.

А треба жить для тебе і для сина

І від безсилля ліки я знайду.

Так, віднайду!

Тай корінь сили й духу,

Відвар із нього вип’ю, хоч гіркий.

Ти тільки простягни до мене руку

Віддай свій поцілунок чарівний

 

 

Categories: Олена Шарга. Tags: громадянська лірика and філософські вірші. No Comments on Олена Шарга – Іти в життя

Олена Шарга – Де лине в горах пісня верховинська

02.04.2012 19:00

Де лине в горах пісня верховинська

 

Де лине в горах пісня верховинська,

Течуть потоки і біжать струмки,

Живе там тепла ласка материнська,

Бо там родилися мої батьки.

 

Горяча кров тече в моїх жилах,

А серце кличе знов у ті краї.

І я лечу на вітрах дужих крилах,

Душа співа, як пташка на весні.

 

У квітці радість принесуть лелеки,

Веселки роси п’ють у цім краю,

І до землі вклоняються смереки,

О, краю мій! Як я тебе люблю.

 

 

 

Categories: Олена Шарга. Tags: громадянська лірика and пейзажна лірика. No Comments on Олена Шарга – Де лине в горах пісня верховинська

Олена Шарга – Я хочу випити всі чари

02.04.2012 18:59

Я хочу випити всі чари

 

Я хочу випити всі чари

Такі п’янкі, такі хмільні…

Щоб полетіти аж під хмари,

Щоб бути цвітом на весні.

 

Я хочу випити всі чари,

Які і душу загоять.

Заграє серце, як цимбали,

Слова у пісні задзвенять.

 

Я хочу випити всі чари,

Як краплі чистої води!

Щоб українці щастя мали

Сьгодні, завтра, назавжди.

 

Я хочу випити всі чари!

Я вип’ю з чаші аж до дна,

Щоб зникли всі страшні примари,

Щоб Україна розцвіла!

 

 

Categories: Олена Шарга. Tags: громадянська лірика and пейзажна лірика. No Comments on Олена Шарга – Я хочу випити всі чари

« Наступні