Ви вчите дива творити,
Розмовляти із зорею.
Всі бажання відтворити
Пензлем, фарбами, душею.
Ви вчите ловити вітер,
Колір, простір відчувати,
З вами можна із без літер
Власну казку написати.
Ти лагідна, наче мати,
Волосся – немов пшениця,
А очі, як неба шати,
Твій голос – гірська криниця.
Ти учиш, як треба жити,
Ведеш у собор науки.
Неначе весняні квіти
Твої теплі ніжні руки.