Чаклунка
Слова і музика Миколи Фенцика
В небі синім сяють зорі мерехтять в імлі.
Срібна стрічка в’ється звором там в далечині.
В пишних травах полонини вітерець спочив,
Чорний полох у долині вечір розстелив.
Сняться серцю цілу нічку синь очей твоїх,
Мила постать не зринає із думок моїх.
Ти мене, мов та чаклунка, кличеш кожну мить
Під берізку що в долині на вітру шумить.
Під берізку білокору, гарну та струнку,
Де тебе зустрів я вперше в житньому вінку.
В небі синім сяють зорі, сяють нам вони.
Сяють серцю щохвилини ген із далини.
Залишити коментар