Сон

Сняться сни мені чудові,
Що ловлю у небі рибок,
Виглядають хмарам з шибок
Сонця промені шовкові.
Розмовляю із землею,
Каже: «Ти візьми в долоні
Насіночки півоній,
З них зрощу сад, парк, алею».
Ґрунту я відповідаю:
«Ми з роси сплетем віночки,
А дощі – наші дзвіночки.
Створим вкупі клаптик раю».
Сняться сни непересічні,
Що на місяці гойдаюсь
І з веселки що спускаюсь.
Жаль, ці мріяння не вічні.

*Малюнок Іванки Сабадош, пластилін, аплікація

Підводний світ

В підводному світі повсюди дива
Танцюють із раками риби строкаті,
Там бульбашка кожна про сонце співа,
Змагаються певно молюски й лускаті.

*Малюнок Іванки Сабадош, акварель

Закарпаття

Наше рідне Закарпаття
У віночку із калини.
Ми усі тут сестри, браття,
Діти неньки-України.
В небо тягнуться Карпати,
Кожна квітка, як перлина
Нас не можна роз’єднати.
Бо одна в нас Батьківщина.

Мій кінь

Мій кінь повезе у чарівну країну,
Він знає дороги до краю землі.
Та й там не забуду я рідну Вкраїну,
Бо вдома найкращі і квіти, й джемі.
Мій кінь повезе у казкову місцину
І вітер у гриві гойдатиме день.
Та я повернуся домому, в родину,
Щоб слухати мами прекрасних пісень.

*Малюнок Іванки Сабадош, акварель

Гори

Рідні гори кострубаті –
Для пташок оселя,
Тут спокійно, наче в хаті,
Сплять зірки на скелях,
Між дерев квітки строкаті
Хміль духмяний стелять.

*Малюнок Іванки Сабадош, акварель

Слон

В мене є казковий слон,
З’їсть і яблуко, й лимон.
Має хобот, наче сумку
І живе він на малюнку.
З ним дерева розмовляють
Його очі щастям сяють.

*Малюнок Іванки Сабадош, акварель

Митець

Л.І.Гайду

Ви вчите дива творити,
Розмовляти із зорею.
Всі бажання відтворити
Пензлем, фарбами, душею.
Ви вчите ловити вітер,
Колір, простір відчувати,
З вами можна із без літер
Власну казку написати.