Діана Білецька – Будем вчити звірів мову

Будем вчити звірів мову

Давай разом із тобою
Будем вчити звірів мову,
Хто в болоті каже: Ква!
На ставочку кряче: Кря!

Один білий, другий сірий,
Як в бабусі ґелґотіли,
Про що жук жужжить в траві,
Як курличуть журавлі.

Є ще звірі, що ричать,
Є співають і шиплять,
Та усі в казках вони
Розмовляють, як і ми.

1. Коза

В мене ріжки й хвостик є,
Я – коза і кажу: Ме-е!
І люблю я пободатись,
З дітками також погратись…

Молочко корисне маю,
Всіх ним гарно пригощаю
І не бійтеся мене,
То співаю я так: Ме-е!

2. Курочка

Коли знесу яєчко
Репетую: Ко-ко-ко!
Щоб тобі його щоранку
Готували до сніданку.

Ще у курочки багато
Є малесеньких курчаток
І коли даєш пшоно
Дружно всі кричать: Ко-ко!

3. Собака

Хтось у гості завітав
Песик грізно зразу ж: Гав!
Щоб ніхто до хазяїв
Не зайшов бува чужий.

І малесенькі щенята
Теж уміють вже гарчати,
Та ще ловлять тільки ґав,
Бо смішне те їхнє: Гав!

4. Кішка

Киця треться у рукав
Каже лагідно: Мяу! Мяу!
Мабуть хоче молочка,
Чи ковбаски, творожка…

Ти скажи кицюні : Кац!
Не підлещуйся до нас,
Краще б мишку упіймала,
Ніж мурчати: Мяу! Мяу!

5. Миша

Сидить мишка у норі
Й весело пищить: Пі-пі!
Бо поки кицюня спала
Вона сиру собі вкрала.

Мишка хоч мала і сіра,
Та проворна і кмітлива
Й особливо уночі
Чути її тихе: Пі!

6. Кінь

Вчу я коника свого
Говорити: Іго-го!
Але він лиш іграшковий
Не збагне моєї мови.

Та в селі у дяді Васі
Є справжнісінький хвостатий
І як дядько скаже: «Но!»
Коник йому: Іго-го!

7. Вовк

Десь у темному ліску
Виє вовчик: У-у-у!
Бо не зміг собі спіймати
Хоч маленького зайчати.

Хотів з’їсти й поросяток,
І біленьких козеняток…
Та не вдалося йому
Ось тому і плаче: У-у-у!

8. Зозуля

Угадайте, хто в садку
Видає цей звук: Ку-ку!
Ну звичайно – це зозуля,
Безтурботна повітруля.

Ця матуся своїх діток
Підкидає в чужі гнізда,
А сама у холодку
Лиш виспівує: Ку-ку!