Мамі
Ти завжди так мене розумієш,
Як болить, біль затулиш сльозою,
А як сумно, втішити умієш,
І радіти, й ридати зі мною.
Коли темно – засвітиш собою,
Щиро сяєш ти зіркою в небі.
І в житті хай що буде зі мною,
Мені кращої мами не треба.
Ти завжди так мене розумієш,
Як болить, біль затулиш сльозою,
А як сумно, втішити умієш,
І радіти, й ридати зі мною.
Коли темно – засвітиш собою,
Щиро сяєш ти зіркою в небі.
І в житті хай що буде зі мною,
Мені кращої мами не треба.
Categories: Анна Брень. Tags: філософські вірші.
M | T | W | T | F | S | S |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | ||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
30 |
© 2024 Хустське ЛМО "Верховинська плеяда" · RSS записів · RSS коментарів
Залишити коментар