Син Менчула
Поету Миколові Рішку присвячую…
Автор
Від Драгова твій іде початок
І глибокий добродійний слід,
Літ прийдешніх сумніви і згадки,
Тут твоє коріння і твій рід.
І живуть в нащадках твої вірші,
Далі осяваючи ясні.
З кожним днем вони звучать сильніше,
І палахкотять немов вогні.
В далині похмурого Менчула
Сходить твоя вранішня зоря.
Ми тебе, Миколо, не забули,
Кожен тобі серце довіря.
Залишити коментар