Ти не бентеж
Ти не бентеж заквітчані думки,
Солодким трумком душу не займай.
Слова твої звабливі і п’янкі,
Про те, що на землі існує рай.
Не розтопчи на серці перший сніг:
Незайманий, величний, нестійкий.
Збери по часточках щасливий сніх,
Що став зненацька, як полин,гіркий.
Розвіє вітер смуток і роки
Здивовано отямится блакить…
Перегорни останні сторінки,
Бо щиро так мені вже не любить.