Марина Штефуца – різдвяне

різдвяне

 

3D, у техніці зіставлення

у хмарі не сніг, а бісер… його втричі більше норми…
зима трансформує дійсність та виміри, певно, інші…
оратор, паломник вітер бажає набути форми…
цілує холодну вічність, натхненно складає вірші…

на шибці шедевр Альбані, класичні гравюри Санті…
у тіней етнічні танці… принада у свят магічна…
різдвяні гірлянди в спальні, як стрічка із діамантів,
оздоблюють пазли в рамці астральні зіниці січня…

дорога, як те лекало, веде десь у невідомість…
шершава на дотик нічка, їй личить лише колядка…
думкам небосхилу мало, екстриму шука свідомість…
ридає безмовно свічка, в душі про кохання згадка…

У тексті розчинено два вірші:
1.
у хмарі не сніг, а бісер…
зима трансформує дійсність …
оратор, паломник вітер
цілує холодну вічність …

на шибці шедевр Альбані…
у тіней етнічні танці…
різдвяні гірлянди в спальні
оздоблюють пазли в рамці…

дорога, як те лекало,
шершава на дотик нічка …
думкам небосхилу мало,
ридає безмовно свічка…
2.
у хмарі не сніг, а бісер
та виміри, певно, інші…
оратор, паломник вітер
натхненно складає вірші…

на шибці шедевр Альбані…
принада у свят магічна…
різдвяні гірлянди в спальні –
астральні зіниці січня…

дорога, як те лекало,
їй личить лише колядка…
думкам небосхилу мало …
в душі про кохання згадка…

 

© Copyright Marina Aldon 2012

Іванка Сабадош – Миколай

Миколай

 

Вже зима вкриває снігом,
Рученьки доріг.
Миколай іде із міхом
До дітей усіх.
Він розносить подарунки:
Іграшки книжки…
У вікно кладе пакунки,
Прямо в чобітки.

 

Іванка Сабадош – Молитва

Молитва

Господи, завзято
Я молюсь Тобі,
Щастя дай багато
Людям на землі.
Квітів розмаїття
Пестить хай серця
Відверни жахіття,
Будь нам за Отця.

Марина Штефуца – Не покинь, Месіє…

Не покинь, Месіє…


3D, у техніці розчинення, 2 в 1


Небо, ткане вітром, млою перехрещене…
Снами ліслоскоче… дивне почуття….
Будь для мене світлом, серденько збезчещене
Просто серед ночі. Світ, як небуття.

Зорі чистять німби крилами прозорими,
В грудях болю згусток, вбито в душу цвях…
Я без Тебе, ніби між смертельно хворими,
Квітка без пелюсток… сліз Чумацький шлях…

Сивий місяць мріє через простір лагідний
Теж торкнутись Слова… Всесвіт постарів?
Не покинь, Месіє, Сине Божий праведний…
Ти – життя основа! Слався, Цар царів!

1.

Небо, ткане вітром,
Снами ліс лоскоче…
Будь для мене світлом
Просто серед ночі.

Зорі чистять німби,
В грудях болю згусток.
Я без Тебе, ніби
Квітка без пелюсток…

Сивий місяць мріє
Теж торкнутись Слова…
Не покинь, Месіє,
Ти – життя основа.

2.

Млою перехрещене
Дивне почуття….
Серденько збезчещене,
Світ, як небуття.

Крилами прозорими
Вбито в душу цвях…
Між смертельно хворими
Сліз Чумацький шлях…

Через простір лагідний
Всесвіт постарів?
Сине Божий праведний,
Слався, Цар царів.

 

© Copyright Marina Aldon 2012

Іван Вурста – Доброродиця богородиця

      Доброродиця богородиця

 

Доброродиця богородиця,

Бо врятувала від гріха цей світ.

Ще підлота потроху родиться,

І не тане зневіри рід.

 

Благородиця – кожна жінка.

Кожна мати в своїх синах.

І на в’яне сльоза-хвилинка

Повертається в добрих снах.

 

Кожна мати, як кожна доля,

Що веде її по шляхах.

Мати-мати – струнка тополя

Вже у відпущеній їй гріхах.