Марина Штефуца – Перше вересня

Перше вересня. Вже вереснем пахне небо…

3D, у техніці розчинення

 

Світанок плете мережку узором звичним,
Вітрисько складає сповідь горянці-річці…
Туман пеленає стежку бинтом медичним,
У сонечка блідне промінь, чи шрам на щічці?

У трав неспокійний погляд – мотивів жодних…
На квітах роса осіння чомусь без блиску…
Хмарина, що майже поряд, тамує подих,
Вчуває дерев тремтіння… Від зміни тиску?

Дивує пташиний щебет… Пісні народні?
Безрадісний, як ніколи… стрибунчик-коник…
Вже вереснем пахне небо – сувій Господній…
А діти ідуть до школи, бо кличе дзвоник…

У тексті розчинено вірш:

Світанок плете мережку,
Вітрисько складає сповідь,
Туман пеленає стежку,
У сонечка блідне промінь…

У трав неспокійний погляд,
На квітах роса осіння…
Хмарина, що майже поряд,
Вчуває дерев тремтіння…

Дивує пташиний щебет –
Безрадісний, як ніколи …
Вже вереснем пахне небо,
А діти ідуть до школи…

 

16 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Штефуца – Перрон

Перрон

3D, с элементами растворения

Ночь на перроне часы переводит привычно назад,
Непроизвольно тоска из груди вытекает наружу…
Листья в ладони уже без сознанья… тихонько лежат…
Трутся невольно все воспоминанья в истлевшую душу…

Вколота в осень последняя прядь из ноябрьских цветов…
Лунная брошка сверкает невольно в созвездии Рака…
Хочется очень надеяться, что… ты не предал любовь…
Счастья немножко лишь нужно, чтоб жить… и принять ложь во благо…

Сон-медитолог лесА погружает в магический транс…
Бродит с гитарой… кочующий ветер в купейном вагоне…
Как же мне дорог, тобой сочинённый кому-то романс,
Снимок твой старый, заставкою ставший давно на смартфоне…

Растворённый стих:

Ночь на перроне
Непроизвольно…
Листья в ладони
Трутся невольно…

Вколота в осень
Лунная брошка…
Хочется очень
Счастья немножко…

Сон-медитолог
Бродит с гитарой…
Как же мне дорог
Снимок твой старый…

 

© Copyright Marina Aldon 2012