Аборт
Вона погодилася вбить життя,
Яке жило у ній і її серце чуло.
Було якесь в нього передчуття,
Коли раптово щось тянуть почало.
І зі всієї сили він кричав до неї,
І опирався зовнішньому впливу,
А їй тієї миті снилась фея,
Як життя обривали її “диву”.
Наркоз пройшов й коханий з нею,
Проблема зникла, все окей,
З усмішкою згадала вона фею,
А у відерці несли “диво” повз дверей
Залишити коментар