Реалії сьгодення
– Як ти жиєш? – запитують мене
При зустрічі знайомі й незнайомці.
Зловтіхи тінь гадюкою майне
У дзеркалі душі чужому оці.
-За всіх найліпше! – відповідь даю
Та щиро на підтвердження всміхаюсь,
І чуючи енергію мою,
Їх заздрощі недобрі переймають.
Такі реалії і час цього буття.
Від них стає і боляче і гидко,
Коли згасають світлі почуття,
Стає у людях людськості не видко.
Не стверджую, що явище нове,
Загроза ця кублиться в нас віками,
Але тепер вся гниль наверх пливе
І верховодить нашими серцями.
Залишити коментар