Кохаю!
Через межу переступлю,
Не відаючи, що чекає
За рубежем, котрий долаю,
У нетерпінні – все терплю,
Бо я КОХАЮ!
За серцем йду, воно веде.
Немов хмільне, єство співає.
Я дужі крила розпрямляю,
Блакитний неба дзвін гуде,
Що я КОХАЮ!
Чуттів могутній водограй
Ані на мить не замовкає.
Сади вишнево трембітають
У пурпуровий небокрай,
Як я КОХАЮ!
Залишити коментар