Затихає, замовкає злива…
Затихає, замовкає злива.
Лине пісня тиха й боязка.
Заховався вітерець грайливо
В пишноцвіт духмяного бузка.
Неба погляд – нескінчено – синій,
Кличе мрію трепетну в політ.
Я щаслива, друже, бо й до нині
Дивлюся закохано на світ.
Залишити коментар