Микола Фенцик – Мова

 

Мова

Слова Марини Штефуци

 

Не раз ми Господа благали,

Щоб зникла геть ворожа мла.

Не раз наш край поневіряли,

Та наша мова й так жива.

 

Приспів:

Мова, рідна мова –

Гомінкий струмок.

Лине веселкова

Пісня ластівок,

Мова колискова,

Наче сонця світ,

Мово, рідна мово, –

Україні цвіт.

Тортури мучили хоч скільки

Вкраїну дотиком скорбот.

Та мова, як священні ліки

Зцілила змучений народ.

Приспів.

 

Країна наша самоцвітом

У кожнім серці майорить,

І мова сяє зорецвітом

І не згасає ні на мить.

Приспів.

 

Залишити коментар